Сонет 35
Тебе я прагну бачити щомиті, Твій ніжний погляд, і палкі вуста, Що інколи такі несамовиті, Коли на серці темрява густа... Не раз в тяжкі хвилини пережиті З чужих країв писав тобі листа, Я зрів людських життів порвáні ниті, Й, як після сліз приходить німота... Читав я книги, де слова розмиті, І у грісі зрікавсь свого хреста... Та прах усе... Ніщо — скарби нажиті, Ти — справжній скарб, що дали Небеса... За тебе я щодня молю в Блакиті, Духмяна вишне, у веснянім цвіті...
2023-05-21 18:56:07
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
@Роузі Рей Дякую...))
Відповісти
2023-05-21 19:42:57
Подобається
Merian Varner
Дуже життєво та іронічно 😍 чудово написано 💠
Відповісти
2023-08-31 15:37:20
1
Микола Мотрюк
@Merian Varner Дякую Вам...)
Відповісти
2023-08-31 17:51:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3564
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2502