Тріолет 10
Микола Мотрюк
П'єш ароматний чай з ромашки, Ти любиш книги й шоколад... Руками обхопивши чашку П'єш ароматний чай з ромашки... Незграбно вплетені патлашки В волосся пишний хвилепад... Й, неначе сяє від ромашки Очей гарячий шоколад... Чому зітхаєш ти так тяжко, Невже в душі знов листопад..? Не побивайся, мила пташко... Чому зітхаєш ти так тяжко..? Чом у думках твоїх так в'язко, І серце б'ється невпопад..? Ти знов п'єш теплий чай з ромашки... Та гаснуть очі-шоколад...
2022-12-13 18:53:14
16
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Микола Мотрюк
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Самé так вийшло (я про пташку)...) Дякую за коментар.)
Відповісти
2022-12-16 20:40:29
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Саме дивніше ,що як раніше я цей вірш не помітила ... Ось дуже люблю чай з ромашки 🙈🥺🧡
Відповісти
2023-02-06 13:01:37
1
Микола Мотрюк
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) ))
Відповісти
2023-02-06 13:02:52
1
Інші вірші поета
Тріолет 27 Тріолет 24 Тріолет 40 Тріолет 5
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2021
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16443