Тріолет 50
Микола Мотрюк
(18+)
Облегши, біль вгамуй, утіш, Зігрій в морозну, люту стужу, До мене пригорнись сильніш, Облегши, біль вгамуй, утіш... Я двері прочиню навстіж, — Огнем наповни серця пущу... Облегши, біль вгамуй, утіш, Зігрій в морозну, люту стужу... По струнах пальцями, гучніш, О ліро, я тобі послужу... І звуки злились впереміш, По струнах пальцями, гучніш... Обдарування, чи грабіж..? В блаженстві очі я заплющу... По струнах пальцями, гучніш... О ліро, я тобі послужу... Ввірвалась в мрії босоніж, І сонну полонила душу... Скував на хвилю параліч: Ввірвалась в мрії босоніж, Незримий перейшла рубіж, Зронивши з віч сльозу цілющу... Облегши, біль вгамуй, утіш, Й я позабуду люту стужу...
2024-12-25 21:20:34
6
0
Інші вірші поета
Сонет 5. Вечір на роботі Тріолет 23 Сонет 47 ***
Інші поети
Emily Mcbroom
@Lol_books
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2597
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13404