Сонет 41
Посіяв кіптяву сосни покіс, Повітря пахне порохом і кров'ю, І борозни від гусениць й коліс Списали лан після важкого бою... Ізпід асфальту ураган проріс, Й розцвів на площі чорною журбою, Знов грає артилерія на біс Симфонію, написану Марою. Ти думаєш, до бога вже доріс?! Підеш на шибеницю із ганьбою! Ми знаєм ваш хвалений компроміс! У землю будеш втоптаний юрбою! Тікай ти хоч в Марокко, хоч в Туніс - Тебе і там знайде вкраїнський кріс!
2024-03-20 21:47:59
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Відповісти
2024-03-21 22:31:18
1
Лео Лея
Божої охорони💖 вірш чудовий, хоч і болюча тема...
Відповісти
2024-05-10 08:08:01
1
Микола Мотрюк
@Лео Лея Спасибі...
Відповісти
2024-05-11 05:51:35
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3560
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2320