Сонет 26
Микола Мотрюк
Журливо пада лист в прощальному танкý, Для осені в дарунок вальс кружля востаннє Під звуки журавлиного лементування, Що рве душі зпечаленої нить тонку. Ми не стрічались разом в літнюю пору, Не слухали пісень ми солов'я до рання, Ми не стрибали з головою в вир кохання, В очах вгледíвши зорепаду бахрому. Будь проклята! Будь проклята, війно, навічно!!! О, скільки обірвала ти життів трагічно..! Тече ріка кривавих сліз, не витіка... Подзвін до Неба кличе, зве, рида, голосить, Стражденне Матернєє серце пропіка... Змилосердися, Боже... Україна просить... 02.11.22
2022-11-03 02:10:36
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Спасибі...
Відповісти
2022-11-24 21:28:25
Подобається
Ріна Беррі
Зворушливо...
Відповісти
2022-12-08 21:49:10
1
Микола Мотрюк
@Ріна Беррі Дякую...
Відповісти
2022-12-08 22:08:02
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 3 Сонет 6 Сонет 44 ***
Інші поети
Тетяна
@Tetyana1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7049
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13498