Сонет 26
Микола Мотрюк
Журливо пада лист в прощальному танкý, Для осені в дарунок вальс кружля востаннє Під звуки журавлиного лементування, Що рве душі зпечаленої нить тонку. Ми не стрічались разом в літнюю пору, Не слухали пісень ми солов'я до рання, Ми не стрибали з головою в вир кохання, В очах вгледíвши зорепаду бахрому. Будь проклята! Будь проклята, війно, навічно!!! О, скільки обірвала ти життів трагічно..! Тече ріка кривавих сліз, не витіка... Подзвін до Неба кличе, зве, рида, голосить, Стражденне Матернєє серце пропіка... Змилосердися, Боже... Україна просить... 02.11.22
2022-11-03 02:10:36
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Спасибі...
Відповісти
2022-11-24 21:28:25
Подобається
Ріна Беррі
Зворушливо...
Відповісти
2022-12-08 21:49:10
1
Микола Мотрюк
@Ріна Беррі Дякую...
Відповісти
2022-12-08 22:08:02
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 25 Сонет 33 *** Тріолет 2
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016