Сонет 47

Микола Мотрюк

Тінь смутку слалась пасмами смоли, Під павутинням забуття конало, Стиралось, никло все, що здобули За вольнії роки... і їх не стало... Зі Сходу, наче водяні вали, Орда посунула на Край зухвало, І тлею на калину налягли, І жерли, жерли... та було все мало... Недолюди Вкраїну розп'ялú, І увігнали в серце гостре жало... Але постали, соколи, орли... "Мої ви діти, як вас бракувало... Ви воскресили Матір із золи... Натомість... кров за мене пролляли..." --------------------------------- Пам'яті Сивого, Коломиї, Червоного Художниця: Ольга Болгар

2025-03-07 21:26:23

8

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Криваві сльози капають із серця... Коли вже нажеруться кровожерці??? Щирі співчуття❤️‍🩹

Відповісти

2025-03-11 19:41:36

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1468

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1405