Два тріолети

Микола Мотрюк

*** В весільному вбранні черемха, Смарагдом трави проросли... Вінчальна пісня лине зверха, В весільному вбранні черемха... Моя півбожевільна примха: На рушничок щоб стали ми... В весільному вбранні черемха... Смарагдом трави проросли... *** В весільному вбранні черемха, Смарагдом трави проросли... Вінчальна пісня лине зверха, В весільному вбранні черемха... Диявольська безумця примха..! "Ми "мир" принесли... вас спасли..." В диму обвуглена черемха... Будинки стрілом проросли...

2023-05-05 23:50:47

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лео Лея

Так і є( А вірші чудові👍

Відповісти

2023-05-06 10:05:01

1

Микола Мотрюк

@Терті пляцки Спасибі...

Відповісти

2023-05-06 10:24:54

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Дякую)

Відповісти

2023-05-06 10:25:04

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13133

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2690