Син Землі
Микола Мотрюк
Степи шепочуть стиха із морозним вітром, Що колискову піснь згубив серед гілля Самотніх сторожів, залишених в полях — Безперих ясенів, скитальців гнаних світом. І я стою, прикований, немов магнітом, Безмежність спраглими очима охопля... Ще мить, — немає болю й ран, я знов — дитя. Я — син Землі, і з Нею буду монолітом...
2022-11-05 19:11:25
16
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Сандра Мей
Файно, чарівно. Я немов полинула у казку й побачила це місце)
Відповісти
2022-11-12 14:16:26
1
Микола Мотрюк
@Сандра Мей Спасибі)
Відповісти
2022-11-12 15:19:41
1
Микола Мотрюк
Дякую...)
Відповісти
2022-11-24 21:27:38
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 33 Сонет 5. Вечір на роботі Тріолет 42 Тріолет 16
Інші поети
Carla Gaona
@KuroShiro
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4011
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2673