Син Землі

Микола Мотрюк

Степи шепочуть стиха із морозним вітром, Що колискову піснь згубив серед гілля Самотніх сторожів, залишених в полях — Безперих ясенів, скитальців гнаних світом. І я стою, прикований, немов магнітом, Безмежність спраглими очима охопля... Ще мить, — немає болю й ран, я знов — дитя. Я — син Землі, і з Нею буду монолітом...

2022-11-05 19:11:25

17

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Сандра Мей

Файно, чарівно. Я немов полинула у казку й побачила це місце)

Відповісти

2022-11-12 14:16:26

1

Микола Мотрюк

@Сандра Мей Спасибі)

Відповісти

2022-11-12 15:19:41

1

Микола Мотрюк

Дякую...)

Відповісти

2022-11-24 21:27:38

Подобається

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

1537

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1252