Син Землі

Микола Мотрюк

Степи шепочуть стиха із морозним вітром, Що колискову піснь згубив серед гілля Самотніх сторожів, залишених в полях — Безперих ясенів, скитальців гнаних світом. І я стою, прикований, немов магнітом, Безмежність спраглими очима охопля... Ще мить, — немає болю й ран, я знов — дитя. Я — син Землі, і з Нею буду монолітом...

2022-11-05 19:11:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Сандра Мей

Файно, чарівно. Я немов полинула у казку й побачила це місце)

Відповісти

2022-11-12 14:16:26

Микола Мотрюк

@Сандра Мей Спасибі)

Відповісти

2022-11-12 15:19:41

Микола Мотрюк

Дякую...)

Відповісти

2022-11-24 21:27:38

Подобається

Інші вірші поета

Сонет 9 Тріолет 27 Сонет 25 Сонет 12

Інші поети

Maks Skalozub

@Max_Skalozub

Visha

@cuckoo_brunette

MARI

@marsikitsme

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13005

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2227