Син Землі
Микола Мотрюк
Степи шепочуть стиха із морозним вітром, Що колискову піснь згубив серед гілля Самотніх сторожів, залишених в полях — Безперих ясенів, скитальців гнаних світом. І я стою, прикований, немов магнітом, Безмежність спраглими очима охопля... Ще мить, — немає болю й ран, я знов — дитя. Я — син Землі, і з Нею буду монолітом...
2022-11-05 19:11:25
16
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Сандра Мей
Файно, чарівно. Я немов полинула у казку й побачила це місце)
Відповісти
2022-11-12 14:16:26
1
Микола Мотрюк
@Сандра Мей Спасибі)
Відповісти
2022-11-12 15:19:41
1
Микола Мотрюк
Дякую...)
Відповісти
2022-11-24 21:27:38
Подобається
Інші вірші поета
Тріолет 50 Сонет 42 *** Сонет 40
Інші поети
Fos_siL
@Fos_siL
Mrs Monica L
@MrsMonica
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2805
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2172