Тріолет 11

Микола Мотрюк

Мені не треба більш нічого... Та й непотрібна, навіть, ти... Чужого скарбу потайного, Не треба мені більш нічого... Регалій, трону золотого... Чи вічно юністю цвісти... Я вже не прагну більш нічого... Та й непотрібна, навіть, ти... Позбутись б розуму ясного, Щоби не чути блекоти Отрути присмаку гіркого... Не треба розуму ясного, Щоб вміти ошукать будь-кого, Та серця — ні.. не провести... Мені не треба більш нічого... Але мені потрібна ти...

2022-12-16 13:35:55

15

10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (10)

Микола Мотрюк

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Дякую Вам...

Відповісти

2023-02-06 13:02:16

1

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

@Микола Мотрюк за талант не дякують 😉🧡

Відповісти

2023-02-06 13:02:40

1

Микола Мотрюк

@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) Я за коментар дякую...)

Відповісти

2023-02-06 13:36:18

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3811

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2137