Тріолет 11
Мені не треба більш нічого... Та й непотрібна, навіть, ти... Чужого скарбу потайного, Не треба мені більш нічого... Регалій, трону золотого... Чи вічно юністю цвісти... Я вже не прагну більш нічого... Та й непотрібна, навіть, ти... Позбутись б розуму ясного, Щоби не чути блекоти Отрути присмаку гіркого... Не треба розуму ясного, Щоб вміти ошукать будь-кого, Та серця — ні.. не провести... Мені не треба більш нічого... Але мені потрібна ти...
2022-12-16 13:35:55
15
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Микола Мотрюк
Відповісти
2023-02-06 13:02:16
1
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
@Микола Мотрюк за талант не дякують 😉🧡
Відповісти
2023-02-06 13:02:40
1
Микола Мотрюк
Відповісти
2023-02-06 13:36:18
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3917
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1790