Сонет 36
Микола Мотрюк
(18+)
Моє прокляття і моє благословіння, Моя пітьма, й душі моєї ясний світ... Для грішних — мариво, мені ж — святе видіння, В заметах безнадії ніжний первоцвіт... Моє сподвиження й моє гріхопадіння, Моя погибель, й до Небес висот політ.. Моя шаленість дика, й умиротворіння... Ти — найкоштовніший для мене самоцвіт... В жадані хвилі пристрасті двох тіл сплетіння З'єднали долі, вклали вічний ми завіт... Таким було для нас обох це провидіння, Щоб крокували разом в далеч, за зеніт... Не згасне двох сердець ярке палахкотіння — До Неба неустанне-бо моє моління...
2023-05-24 16:00:04
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Роузі Рей
😍🔥..це чудово!
Відповісти
2023-05-24 17:00:33
2
Микола Мотрюк
@Роузі Рей Дякую...))
Відповісти
2023-05-24 17:30:38
1
Терті пляцки
Гарно
Відповісти
2023-06-21 11:14:45
1
Інші вірші поета
Сонет 34 Тріолет 34 Сонет 25 Сонет 26
Інші поети
yoona
@yoona_yeol
_Rena_ _Ms_
@ms_rena_18
Скітер
@Amy_Skeeter
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3751
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1664