Сонет 37

Микола Мотрюк

Ліниве вересневе сонце сліпить очі, Студений вітер снігом кидає в лице... Ти, мов самотнєє безлисте деревце, І нікому зігріть тебе в морозні ночі... Виколюють, п'ють очі думи-поторочі, Нашіптують, що мов, начертано свинцем, Що, наче доля не писалась олівцем, І у могилі всі, змінить її охочі... Та я напишу сам пером слова пророчі, Судьба — не поводир, не піду манівцем, Крізь терни стежку прорубаю топірцем... Самі ми щастя свого ковалі і зодчі... Осяє Небо нас весняним промінцем... Благослови нас, Боже, золотим вінцем...

2023-09-08 15:20:39

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Так чуттєво і метафорично, разом з тим реалістично❤️

Відповісти

2024-01-28 03:41:39

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Спасибі...)

Відповісти

2024-03-13 06:04:48

1

Схожі вірші

Всі

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

73

4

3828

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1739