Тріолет 27
(18+)
Проігнорую заборони, Не спинять жоднії табу... Ввірвусь, без стуку увійду, Проігнорую заборони... Не витримаєш оборони, З полону одягу звільню, Проігнорую заборони, Не спинять жоднії табу... Я перетну усі кордони, Благай, чи ні — не відпущу... Мені програєш боротьбу, Я перетну усі кордони, Збожеволíють вмить нейрони, До непритомності дійму... Я перетну усі кордони... Благай, чи ні — не відпущу... Загубим час, забудем, хто ми, В кохання зíв'ємось танку... Неначе в сні все, й на яву... Загубим час, забудем, хто ми... Зірвесь з твоїх уст ніжний стогін, Не здéржусь... розчинюсь... втону... Загубим час, забудем, хто ми... Не спинять жоднії табу...
2023-05-18 07:14:07
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
Дуже гарна чуттєва поезія
Відповісти
2023-05-18 07:24:45
3
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2058
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2802