Тріолет 27

Микола Мотрюк

(18+)
Проігнорую заборони, Не спинять жоднії табу... Ввірвусь, без стуку увійду, Проігнорую заборони... Не витримаєш оборони, З полону одягу звільню, Проігнорую заборони, Не спинять жоднії табу... Я перетну усі кордони, Благай, чи ні — не відпущу... Мені програєш боротьбу, Я перетну усі кордони, Збожеволíють вмить нейрони, До непритомності дійму... Я перетну усі кордони... Благай, чи ні — не відпущу... Загубим час, забудем, хто ми, В кохання зíв'ємось танку... Неначе в сні все, й на яву... Загубим час, забудем, хто ми... Зірвесь з твоїх уст ніжний стогін, Не здéржусь... розчинюсь... втону... Загубим час, забудем, хто ми... Не спинять жоднії табу...

2023-05-18 07:14:07

8

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Терті пляцки

Дуже гарна чуттєва поезія

Відповісти

2023-05-18 07:24:45

3

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16572

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2363