Тріолет 27
Микола Мотрюк
(18+)
Проігнорую заборони, Не спинять жоднії табу... Ввірвусь, без стуку увійду, Проігнорую заборони... Не витримаєш оборони, З полону одягу звільню, Проігнорую заборони, Не спинять жоднії табу... Я перетну усі кордони, Благай, чи ні — не відпущу... Мені програєш боротьбу, Я перетну усі кордони, Збожеволíють вмить нейрони, До непритомності дійму... Я перетну усі кордони... Благай, чи ні — не відпущу... Загубим час, забудем, хто ми, В кохання зíв'ємось танку... Неначе в сні все, й на яву... Загубим час, забудем, хто ми... Зірвесь з твоїх уст ніжний стогін, Не здéржусь... розчинюсь... втону... Загубим час, забудем, хто ми... Не спинять жоднії табу...
2023-05-18 07:14:07
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Терті пляцки
Дуже гарна чуттєва поезія
Відповісти
2023-05-18 07:24:45
3
Інші вірші поета
Сонет 35 Тріолет 30 Тріолет 49. Моїй долі Сонет 16
Інші поети
Sara
@b_sara
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5745
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2450