Тріолет 6

Микола Мотрюк

Допитливі юрливі очі Так прагнуть аж до дна сягти... Тремтливу душу роздягти... Допитливі сяйливі очі... У них зостатися б змогти І розчинитись в барвах ночі... Допитливі, жагучі очі Так прагнуть... аж до дна сягти... Нестерті обриси дівочі Зуміли в серці залягти... Себе не зміг я вберегти... Жадані обриси дівочі Щохвилі норовлять спливти... І мучать в снах, морять щоночі Нестерті обриси дівочі, Що сміли в серці залягти... Коли настануть дні урочі, Щоб знов ту мить спострегти..? Ніщо не в силі помогти Приблизити ті дні урочі... Чи вкриються гірські хребти Пологом м'ятної пороші..? І знову в снах юрливі очі Так прагнуть аж до дна сягти...

2022-12-10 02:54:15

Інші вірші поета

Тріолет 2 Тріолет 50 Сонет 14 Тріолет 5

Інші поети

Аня

@13AmYa05

Uina Ku

@mayor_hija

Лідія Юртаєва

@lidiya_yurtaeva

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3557

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6728