Тріолет 6
Допитливі юрливі очі Так прагнуть аж до дна сягти... Тремтливу душу роздягти... Допитливі сяйливі очі... У них зостатися б змогти І розчинитись в барвах ночі... Допитливі, жагучі очі Так прагнуть... аж до дна сягти... Нестерті обриси дівочі Зуміли в серці залягти... Себе не зміг я вберегти... Жадані обриси дівочі Щохвилі норовлять спливти... І мучать в снах, морять щоночі Нестерті обриси дівочі, Що сміли в серці залягти... Коли настануть дні урочі, Щоб знов ту мить спострегти..? Ніщо не в силі помогти Приблизити ті дні урочі... Чи вкриються гірські хребти Пологом м'ятної пороші..? І знову в снах юрливі очі Так прагнуть аж до дна сягти...
2022-12-10 02:54:15
11
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4825
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1180