Тріолет 6
Микола Мотрюк
Допитливі юрливі очі Так прагнуть аж до дна сягти... Тремтливу душу роздягти... Допитливі сяйливі очі... У них зостатися б змогти І розчинитись в барвах ночі... Допитливі, жагучі очі Так прагнуть... аж до дна сягти... Нестерті обриси дівочі Зуміли в серці залягти... Себе не зміг я вберегти... Жадані обриси дівочі Щохвилі норовлять спливти... І мучать в снах, морять щоночі Нестерті обриси дівочі, Що сміли в серці залягти... Коли настануть дні урочі, Щоб знов ту мить спострегти..? Ніщо не в силі помогти Приблизити ті дні урочі... Чи вкриються гірські хребти Пологом м'ятної пороші..? І знову в снах юрливі очі Так прагнуть аж до дна сягти...
2022-12-10 02:54:15
11
0
Інші вірші поета
Тріолет 19 Тріолет 17 День і Ніч Сонет 30
Інші поети
Robbie Massey
@robbie_massey
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3212
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1873