Νίκη, παύσον (Ніка, припини)

Хонна

Ох уж ці перемоги... Якою ціною зазвичай їх сягають. Перемога в війні, або навіть просто у спорті. Стільки зусиль, втрат, розачаруваній. Ох, перемоги - солодкий то дар. Але чи варті вони того болю. Перемігши самотнім залишися - сам. Страждають серця, зникають життя всіх героїв. Війни - то ігри богів. І сотні тисяч забули, що таке мир. То слово "перемога" вже здається пустим. Але Ніка, обіймаєш ти крилами світ. Ніка, врятуй нас від боротьби За світло вуст твоїх чарівних Врятуй, і не змушуй йти по головах друзів своїх Будь ласка, богинє..

2023-07-29 16:23:19

4

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Хонна

@Сандра Мей ти права, кожен щось своє бачить))

Відповісти

2023-07-29 18:16:05

1

Lexa T Kuro

👏👏🥹А я наче молитву відчула коли читала... Наче ГГ благає богиню залишити світ у спокої, і не зваблювати примарною "перемогою"... ...І так "переможець" завжди на п'єдесталі сам залишається... Самотній в своїй перемозі... "До" і "після"... Нових натхнень! Вони у Вас дивовижні!🔥👍

Відповісти

2023-07-30 09:46:20

1

Хонна

@Lexa T Kuro так, це приблизно як молитва і є) дякую🙃

Відповісти

2023-07-30 09:51:14

1

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

42

5

1334

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1349