Νίκη, παύσον (Ніка, припини)
Ох уж ці перемоги... Якою ціною зазвичай їх сягають. Перемога в війні, або навіть просто у спорті. Стільки зусиль, втрат, розачаруваній. Ох, перемоги - солодкий то дар. Але чи варті вони того болю. Перемігши самотнім залишися - сам. Страждають серця, зникають життя всіх героїв. Війни - то ігри богів. І сотні тисяч забули, що таке мир. То слово "перемога" вже здається пустим. Але Ніка, обіймаєш ти крилами світ. Ніка, врятуй нас від боротьби За світло вуст твоїх чарівних Врятуй, і не змушуй йти по головах друзів своїх Будь ласка, богинє..
2023-07-29 16:23:19
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Хонна
@Сандра Мей ти права, кожен щось своє бачить))
Відповісти
2023-07-29 18:16:05
1
Lexa T Kuro
👏👏🥹А я наче молитву відчула коли читала... Наче ГГ благає богиню залишити світ у спокої, і не зваблювати примарною "перемогою"... ...І так "переможець" завжди на п'єдесталі сам залишається... Самотній в своїй перемозі... "До" і "після"... Нових натхнень! Вони у Вас дивовижні!🔥👍
Відповісти
2023-07-30 09:46:20
1
Хонна
@Lexa T Kuro так, це приблизно як молитва і є) дякую🙃
Відповісти
2023-07-30 09:51:14
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2498
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2286