Νίκη, παύσον (Ніка, припини)
Ох уж ці перемоги... Якою ціною зазвичай їх сягають. Перемога в війні, або навіть просто у спорті. Стільки зусиль, втрат, розачаруваній. Ох, перемоги - солодкий то дар. Але чи варті вони того болю. Перемігши самотнім залишися - сам. Страждають серця, зникають життя всіх героїв. Війни - то ігри богів. І сотні тисяч забули, що таке мир. То слово "перемога" вже здається пустим. Але Ніка, обіймаєш ти крилами світ. Ніка, врятуй нас від боротьби За світло вуст твоїх чарівних Врятуй, і не змушуй йти по головах друзів своїх Будь ласка, богинє..
2023-07-29 16:23:19
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Хонна
@Сандра Мей ти права, кожен щось своє бачить))
Відповісти
2023-07-29 18:16:05
1
Lexa T Kuro
👏👏🥹А я наче молитву відчула коли читала... Наче ГГ благає богиню залишити світ у спокої, і не зваблювати примарною "перемогою"... ...І так "переможець" завжди на п'єдесталі сам залишається... Самотній в своїй перемозі... "До" і "після"... Нових натхнень! Вони у Вас дивовижні!🔥👍
Відповісти
2023-07-30 09:46:20
1
Хонна
@Lexa T Kuro так, це приблизно як молитва і є) дякую🙃
Відповісти
2023-07-30 09:51:14
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2569
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2978