Єв.Геній - найкращій друг

Хонна

Я читав книгу, Сидівши на лавочці в парку. Я дивився в страниці, Але тексту не міг зрозуміти ніяк. Це був сон, що мені снився. Я оглянувся довкола, А довкола - туман. Я декілька раз кліпнув очима І все намагався щось вгледіти там. Серед туману щось їхало швидко. Але то був просто пацан, Білокурий пацан. Він присів біля мене, сказавши: "Привіт!" Я мовчав, бо тільки що зрозумів... Цей сон, що сниться мені. Він по факту не мій, Чужий то був сон - Сон пацана, Що на скейті під'їхав сюди Ми познайомились, диво, у сні І відтепер ми друзяки, Найліпші други. Це найчудніше знайомство, Я в шоці, у парку, у сні! А ми все ще друзі, Найліпші други.

2023-07-19 17:56:34

1

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4934

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12627