Вклонись мені
Хонна
Імператоре! - спочатку вклонись мені. - ми не маємо часу, ми розгромлені. - не зневажай мене, холоп. Те, що програли ми битву, Не значить, що програли війну. - Імператоре, вони стали під стінами пів години тому. Чекають коли винесуть тіло ваше І бажано голову від нього окремо. - Варвари! Чорт! Чого раніше не попередив ти мене?! Я вклонявся вам, мій імператоре...
2023-08-14 14:15:52
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Хонна
@Сандра Мей це переробка одного англійського анекдота 🤔
Відповісти
2023-08-14 14:32:27
1
Lexa T Kuro
)))) Не було би так смішно і сумно одночасно, якщо б це не було правдою 😏😉 Це називається парадокс). Молодець 👍 Класно, подав!🔥👏
Відповісти
2023-08-16 07:21:12
1
Хонна
@Lexa T Kuro дякую🙃
Відповісти
2023-08-16 07:35:47
1
Інші вірші поета
Один з безкінечності Вестерн Сесія Обрубані крила
Інші поети
Red
@R_e_d_
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2488