Твій кіберпростір
Змотиваваний твоїми словами Б'юся вкотре в гарячці Об чужі екрани, двоїчним кодом. Мене зустрічають скляним поглядом, Реагують, змахнувши пальцем: Надто надокучливий і недолугий, Навіть зачепитися ні за що. Просто згубитися в павутині чужих ілюзій, прикорнути десь у затінку таємних бажань, та боляче лишатись на самоті зі своїми думками. Навіть там вони тягнуться до реальності, шукають факти, відмітають мрії, нагадують хто я, і сміються з того, що не можу сказати у голос. Почуваюся наче на шахматній дошці, та я там не король, не ферзь і, на жаль, не пішак.
2021-04-13 17:37:28
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Чорна
Так красиво 🤩
Відповісти
2021-08-13 19:22:02
1
Марі Жаго
Відповісти
2021-08-15 09:30:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399