Не співаю
Як в неволі у долонях, тая пташка б'ється, Так і серденько у грудях давно не сміється. Очі в небо позирають, та вже не злетіти. Без кохання, знайте люди, важко в світі жити. Зажурилась моя мати, - давно не співаю. Все під ноги поглядаю, бо щастя не маю. Та не бійся моя ненько, у долю я вірю! Знайде милий сежиночку і мене зігріє.
2019-02-07 23:56:52
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Asteriya
Дуже красиво і так по-українськи ♥️😍🇺🇦😳 Додала в закладки 😍😊
Відповісти
2019-02-08 00:33:09
1
Марі Жаго
@Asteriya дякую😚☺
Відповісти
2019-02-08 08:18:21
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2178
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3143