Не співаю
Марі Жаго
Як в неволі у долонях, тая пташка б'ється, Так і серденько у грудях давно не сміється. Очі в небо позирають, та вже не злетіти. Без кохання, знайте люди, важко в світі жити. Зажурилась моя мати, - давно не співаю. Все під ноги поглядаю, бо щастя не маю. Та не бійся моя ненько, у долю я вірю! Знайде милий сежиночку і мене зігріє.
2019-02-07 23:56:52
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Asteriya
Дуже красиво і так по-українськи ♥️😍🇺🇦😳 Додала в закладки 😍😊
Відповісти
2019-02-08 00:33:09
1
Марі Жаго
@Asteriya дякую😚☺
Відповісти
2019-02-08 08:18:21
1
Інші вірші поета
Без приводу Чуєш? Під дверима Спати під дощі
Інші поети
Ali Gurbanov
@Aliscorp
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1173
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4379