Не співаю

Марі Жаго

Як в неволі у долонях, тая пташка б'ється, Так і серденько у грудях давно не сміється. Очі в небо позирають, та вже не злетіти. Без кохання, знайте люди, важко в світі жити. Зажурилась моя мати, - давно не співаю. Все під ноги поглядаю, бо щастя не маю. Та не бійся моя ненько, у долю я вірю! Знайде милий сежиночку і мене зігріє.

2019-02-07 23:56:52

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Asteriya

Дуже красиво і так по-українськи ♥️😍🇺🇦😳 Додала в закладки 😍😊

Відповісти

2019-02-08 00:33:09

Марі Жаго

@Asteriya дякую😚☺

Відповісти

2019-02-08 08:18:21

Інші вірші поета

Під дверима Не співаю рок Ди ва Під куполом неба (пісня)

Інші поети

ANDROID CHANNEL

@android_channel

JESS Rose fortune

@rosefleurfortune

Наталі

@thumbelina_natali

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3107

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5440