Під куполом неба (пісня)
Марі Жаго
Під куполом неба. Є людина в якій знайдеш щастя. Є будинок, де знайдеш свій дім. Під куполом неба. Головне, що в тебе є не вкрасти, Лиш в собі його знайди. Під куполом неба. Поглянь! Хмари, як великі кити, Пливуть так повільно. І я вірю, ти досягнеш мети, Твоя душа вільна. Під куполом неба. Кожен сам будує своє щастя І вирішує що в нім. Під куполом неба. Запитай якої трясці, Знов гориш наче в вогні. Під куполом неба. Поглянь! Хмари, як великі кити, Пливуть так повільно. І я вірю ти досягнеш мети! Твоя душа вільна. Під куполом неба. Руки до гори простягни, Відкрий своє серце. Під куполом неба. Всю красу навколо вбери, Частина тебе це.
2019-09-18 09:38:56
18
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарний вірш ❤😁
Відповісти
2020-02-01 13:04:29
1
Марі Жаго
@Вікторія Тодавчич дякую☺️☺️🤗
Відповісти
2020-02-01 13:57:07
Подобається
Last_samurai
+++
Відповісти
2020-04-24 00:05:21
Подобається
Інші вірші поета
Вуста Холод Чуєш? Не співаю
Інші поети
aadee2
@aadee2
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3984
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790