Не відпустить...

Марі Жаго

За вікном моїм весна. Хмуре небо... І кидає мене в жар Лиш від тебе. Голе дерево мені в шибку стука: - Скоро з'явиться листва. Серце слухай! - Не щебечуть більш пташки, Ніде сісти... Вітер в грудях завива Не відпустить. До речі, це вид із мого вікна.

2019-03-21 13:24:45

Інші вірші поета

Серпанок Твій кіберпростір БІЛЬШЕ НІ СЛОВА Не співаю рок

Інші поети

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Юрий Voituk

@yura2016_voituk

fik_snaet_kto

@fik_snaet_kto

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2613

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2333