Не відпустить...

Марі Жаго

За вікном моїм весна. Хмуре небо... І кидає мене в жар Лиш від тебе. Голе дерево мені в шибку стука: - Скоро з'явиться листва. Серце слухай! - Не щебечуть більш пташки, Ніде сісти... Вітер в грудях завива Не відпустить. До речі, це вид із мого вікна.

2019-03-21 13:24:45

Інші вірші поета

Сатир 7/21 Я - дитина. Прийшов ранок

Інші поети

Alvinaaa18 F

@Alvinaaa18

Colorless

@Colorless

Inna Kirilenko

@kirilenkoinnochka

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1325

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1477