Не відпустить...
Марі Жаго
За вікном моїм весна. Хмуре небо... І кидає мене в жар Лиш від тебе. Голе дерево мені в шибку стука: - Скоро з'явиться листва. Серце слухай! - Не щебечуть більш пташки, Ніде сісти... Вітер в грудях завива Не відпустить. До речі, це вид із мого вікна.
2019-03-21 13:24:45
9
0
Інші вірші поета
7/21 Серпанок Вуста Холод
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Анастасія
@anast_assia_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3013
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2142