Хвилини...
Можливо навіть на хвилини Відчути запах твій і нотки сподівань Ти врешті-решт як ті перлини Любуєш око моїх навіювань Ти врешті-решт приїдеш, я це знаю Коли ми так далеко, але є Ти моя віра, мої сподівання У довге і щасливе майбутнє І ось неначе поруч ти, я сильно обіймаю Але я вже сумую, сильно так Бо знаю, що приїхав не надовго І може завтра я вже скажу "Прощавай!" Але ця мить! Хвилини ці з тобою Вони зі мною назавжди! І коли їдеш, знай що на частини Розпалась серце й боляче мені І та біль мене не відпускає Зі мною поруч зранку і вночі Лише коли в обіймах я тебе стискаю Та біль минає, хоч на хвилини...
2023-07-26 18:44:37
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марта Вітовська
@Н Ф Дякую 💗
Відповісти
2023-07-26 18:47:05
1
Н Ф
Спасибі Вам за створення романтичної атмосфери 🙃
Відповісти
2023-07-26 18:48:22
1
Марта Вітовська
@Н Ф 🥺💘
Відповісти
2023-07-26 18:49:02
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2381
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3126