Две страны
Душа летит сквозь толщи лет Меж двух Россий, которых нет, Знакомых двух, духовных двух, – Мечтой меж них, метелью дух. Одна с мечом стоит крепка, И кажется, что на века, Во лбу звезда над ней горит, Вбирая земли, как магнит. Вторая в зелени берёз, В бегущих к речке под откос Ногах по мягким травам лет, Но той, второй, как будто нет. А та, что лязгает мечом, Ей всё на свете ни по чём. Пусть сотни тысяч канут в прах, Лежит в крови, повержен враг. А для второй, что в крик и в рёв, Готов во льдах холодный ров, Аутодафе людей и книг, Восстаний зов, борьба интриг. Их толщи покрывают лет. Посмотришь вглубь, а их там нет, Как рощ зелёных без берёз, Как ног по травам под откос.
2023-02-17 09:27:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4853
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3803