Две страны
Душа летит сквозь толщи лет Меж двух Россий, которых нет, Знакомых двух, духовных двух, – Мечтой меж них, метелью дух. Одна с мечом стоит крепка, И кажется, что на века, Во лбу звезда над ней горит, Вбирая земли, как магнит. Вторая в зелени берёз, В бегущих к речке под откос Ногах по мягким травам лет, Но той, второй, как будто нет. А та, что лязгает мечом, Ей всё на свете ни по чём. Пусть сотни тысяч канут в прах, Лежит в крови, повержен враг. А для второй, что в крик и в рёв, Готов во льдах холодный ров, Аутодафе людей и книг, Восстаний зов, борьба интриг. Их толщи покрывают лет. Посмотришь вглубь, а их там нет, Как рощ зелёных без берёз, Как ног по травам под откос.
2023-02-17 09:27:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12017
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8935