Надежда
Отречёмся от старого мира, От кумиров, которых не счесть. Сорок лет из пустынь выводила: Вера, правда, надежда и честь. Отречёмся, забудем награды И парады, и жажду нажив. В мире новом там будут так рады, Если сможешь войти в него жив. Зарываем в окопы тела мы, Но не каждому будет дана Правда счастья, грядущего знамя Из окопа увидеть и на... И навечно уже не забудем, Как метался меж нами огонь, Как назвали нас именем "люди", Как под ним уходили мы в бой. Отречёмся, покуда не поздно, От привычек и памяти бед. Над окопами новые звёзды Шлют нам новый неведомый свет.
2023-04-10 05:45:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8382
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1485