Надежда
Отречёмся от старого мира, От кумиров, которых не счесть. Сорок лет из пустынь выводила: Вера, правда, надежда и честь. Отречёмся, забудем награды И парады, и жажду нажив. В мире новом там будут так рады, Если сможешь войти в него жив. Зарываем в окопы тела мы, Но не каждому будет дана Правда счастья, грядущего знамя Из окопа увидеть и на... И навечно уже не забудем, Как метался меж нами огонь, Как назвали нас именем "люди", Как под ним уходили мы в бой. Отречёмся, покуда не поздно, От привычек и памяти бед. Над окопами новые звёзды Шлют нам новый неведомый свет.
2023-04-10 05:45:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3691
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1284