Тайна
Михаэль Казакевич
Давай поговорим не сгоряча, Вам кофе заварить, а может чая? Зачем и почему горит свеча, Лучом своим дорогу освещая? И что сгорает в пламени свечи? К чему их зажигают? Ты не в теме? Внимай рассказу, слушай и молчи. Там на огнях свечей пылает время. Огонь её не купит, не продаст, Он звёзды и костры не заменяет, Но если нет огня свечи у нас, То жизнь не стоит даже чашки чая. И тела тогда тяжесть, словно гнёт, – И долог путь, в котором столько боли, – Летать и петь нам в жизни не даёт. Зажгут свечу – и выход есть на волю. Зажгут – нам виден правильный маршрут, Которого во тьме не замечали. Зажгут – и годы быстро промелькнут. Не боль исчезнет – только нет печали. И ты стоишь с огарком налегке, Конец пути – ни больно, ни обидно. И букв дрожь в не конченной строке. Горит, спешу, строки моей не видно. Строки не видно, иль подводит глаз, Иль доживаю среди мёртвых вас.
2022-12-04 07:40:56
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Хелен Норвуд
Здравствуйте, зацепило стихотворение.) Очень интересно о жизни, живой душе, пути и поисках себя - как увидела Ваше стихотворение... Талантливо, сильно и наталкивает на размышления! Здорово.) Вдохновения Вам!
Відповісти
2022-12-11 02:22:02
Подобається
Михаэль Казакевич
@Хелен Норвуд Пусть наши свечи горят долго. Моё первое стихотворение обогне свечи:
Відповісти
2022-12-11 13:19:47
1
Михаэль Казакевич
@Хелен Норвуд А свет остаётся За свечи для храма платите у входа. В огне их молитвы быстрее восходят. Платите за место, за белые тоги. Сам свет – он бесплатен! Какие тут торги. Но первое место и белая тога – Напрасные траты у входа в чертоги. Лишь чистые души да чистые руки, Лишь долгие муки сквозь боли, разлуки. Но муки бесплатны, бездонны, бесцельны. Их, муки, не ищут, недорого ценят. А то, что здесь ценят, с собой не возьмётся. А свечи сгорают. А свет остаётся.
Відповісти
2022-12-11 13:20:13
1
Інші вірші поета
Заповедная земля Под вой ветра Память В поиске пути
Інші поети
Shanice Mitchell
@SHANICE_mitchell
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3213
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
49
6
789