Ціна супротиву
Есмеральда Еверфрі
Як тяжко вірити у краще, Коли навколо лиш пітьма, Що мовби мовить: «Все дарма!» І шлях твій всоте стає тяжче. Як страшно відчувати біль - Чужий, не виправданий жаль, Що накриває, немов шаль - Він як на рану мою сіль. Як складно бачити добро, Коли усюди вже розруха Кричить на повну: «Ти тут муха!» І тоншає життя стебло. Як часто боремось ні з чим За те, що щастя не додасть - Не зможеш поміняти масть, Лише для друзів став чужим. Як рідко впевнені в ціні, Що заплатили за знання, Про ціль земного нас буття, Та Майстер гри завжди в тіні...
2019-02-15 05:48:22
7
0
Інші вірші поета
It is you Ледве теплий чай Не повернуся Facilius (Легше)
Інші поети
NancyRdz_STORIES_BEHIND_EYES
@NancyRdz_STORIES_BEHIND_EYES
Margarita20
@Margarita20
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12293
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2656