Моя Самотність
Моя Самотність вдягнена у худі Рубіново-бордове, вогняне. У кедах зношених, заляпаних у бруді, Ще й шаровари завжди натягне. Кулон, годинник, декілька браслетів, Ковтки* масивні носить день у дні. Не любить квітів й не чита сонетів, "Ромео і Джульєтта" їй нудні. Вона п'є чай із молоком без цукру, Смакує запах диму, полину. В зелено-карих вирлах** перестуком Пульсує радість, звинена в струну. Дощам радіє палко, й рідко - снігу, Безхмарні літні ночі тихих мрій Чекає, хоч і особливу втіху Приносить їй холодний буревій. Мою Самотність зовсім не лякає Забутою прокинутись колись. Вона - Творця донька, і точно знає Куди ідем і звідки ми взялись. * - архаїзм. Те саме, що і "сережки" ** - "витріщені очі". Тут просто в значенні "очі"
2021-02-27 09:46:26
22
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея дякую)
Відповісти
2021-02-27 13:42:17
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Це правда, і спасибі за слова, Що в унісон з віршем моїм звучать. І, хоча ритмів повна голова, Та відповідь достойну не зібрать. Я сьогодні не потягну переписку віршами 😅
Відповісти
2021-02-27 13:54:25
Подобається
Есмеральда Еверфрі
дякую 😌
Відповісти
2021-02-28 05:30:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3245
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4705