Memento
Пам'ятай - я не вмію мовчати, Коли жарт лихий рветься на волю. Та водночас не зможу сказати Про душі глибину суму й болю. Пам'ятай, що завжди зрозумію Все, що ти відчував й розповів. Співчуття ж проявити не смію, Бо не знаю чарівних тих слів. Пам'ятай - чуєш ту, що не зможе Проти принципу свого піти. Як відчую щось на любов схоже - Не розпалю її на світи. Пам'ятай - зроблю все, щоб не бачив Моїх справжніх емоцій, думок... Що б для мене ти справді не значив - Маю вже від життя я урок. Пам'ятай - це не всі мої «здвиги» - Будь готовий до них кожну мить. Та все ж знай - за кайданами з криги В серці барвами море шумить...
2018-12-28 07:08:14
19
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Asteriya дякую)😊
Відповісти
2018-12-28 11:36:22
1
Есмеральда Еверфрі
дуже приємно😊😊
Відповісти
2018-12-28 11:37:24
Подобається
Єгор Комаров
🧹
Відповісти
2019-01-27 10:48:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5122
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2555