Твій порт
Твій порт давно забув живий скрип кораблів,
Шум їх людей із сотень різних слів.
Він їх не бачить навіть в довгих снах -
Все втратив, що було, а з ним і страх.
Твій порт віки вже під щитом із коренів,
Ліан, мохів, забув про радість й гнів.
Його тримає в світі сильних час,
Але окремо від суспільних мас.
Твій порт не зміг би сонячних згадати днів.
Та й не любив ніколи птаства спів.
Похмуре небо, буйні хвилі у вітрах -
Він все ще чує правду в їх думках.
Твій порт - притулок вічності тонів:
Журба і тиша, спокій без торгів.
Туманом вкритий його башт каркас,
В яких останній подих крові згас.
Твій порт прийме останнього з послів?
Що вже перегорів, хоч й не зітлів...
Буття останній шанс для мандрівця -
Піти у себе, без петлі й вінця.
2019-08-19 23:15:23
5
2