Інтерлюдія
Загубитися знов між реальністю й дивними снами,
Маски знявши, побути хоч вечір звичайними "нами".
Пам'ятати, що там десь залишились сотні страхів,
Та сьогодні ми щирі, без всяких "але" чи "напів",
Без маніфестів, продуманих гасел, диких теорій
Давай вип'ємо чаю, про книги в руках поговорим.
Давай заплануємо, що нам робити опісля,
Коли вимкнуть Війну й повернемось у наше місто.
Як раніше не буде, та й ми вже напевно інакші,
Не питай, чи кращі, чи гірші. Лиш набагато старші.
Озирнувшись, всміхнімось колишнім дуже наївним "нам",
Та крокуймо далі. Над серцем саднить знов шрам.
12.04.2022
2022-10-10 17:56:35
16
4