Інтерлюдія
Есмеральда Еверфрі
Загубитися знов між реальністю й дивними снами, Маски знявши, побути хоч вечір звичайними "нами". Пам'ятати, що там десь залишились сотні страхів, Та сьогодні ми щирі, без всяких "але" чи "напів", Без маніфестів, продуманих гасел, диких теорій Давай вип'ємо чаю, про книги в руках поговорим. Давай заплануємо, що нам робити опісля, Коли вимкнуть Війну й повернемось у наше місто. Як раніше не буде, та й ми вже напевно інакші, Не питай, чи кращі, чи гірші. Лиш набагато старші. Озирнувшись, всміхнімось колишнім дуже наївним "нам", Та крокуймо далі. Над серцем саднить знов шрам. 12.04.2022
2022-10-10 17:56:35
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея що сказилась, то твоя правда😅 Дякую, твої коментарі - то як окрема ніша у мистецтві)
Відповісти
2022-10-10 18:28:02
1
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Дивись, бо загоноруюсь😉
Відповісти
2022-10-10 18:29:13
1
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея нічого, там зверху шлюз, сильно кирпу не подереш)
Відповісти
2022-10-10 18:30:00
1
Інші вірші поета
Нам завжди ліпше бачиться вночі В нас сім'я є на селі Опівнічні запитання За шепіт мрій
Інші поети
Tigerclawandtigertail
@tigerclawandtigertail
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4443
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3129