Інтерлюдія
Есмеральда Еверфрі
Загубитися знов між реальністю й дивними снами, Маски знявши, побути хоч вечір звичайними "нами". Пам'ятати, що там десь залишились сотні страхів, Та сьогодні ми щирі, без всяких "але" чи "напів", Без маніфестів, продуманих гасел, диких теорій Давай вип'ємо чаю, про книги в руках поговорим. Давай заплануємо, що нам робити опісля, Коли вимкнуть Війну й повернемось у наше місто. Як раніше не буде, та й ми вже напевно інакші, Не питай, чи кращі, чи гірші. Лиш набагато старші. Озирнувшись, всміхнімось колишнім дуже наївним "нам", Та крокуймо далі. Над серцем саднить знов шрам. 12.04.2022
2022-10-10 17:56:35
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея що сказилась, то твоя правда😅 Дякую, твої коментарі - то як окрема ніша у мистецтві)
Відповісти
2022-10-10 18:28:02
1
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Дивись, бо загоноруюсь😉
Відповісти
2022-10-10 18:29:13
1
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея нічого, там зверху шлюз, сильно кирпу не подереш)
Відповісти
2022-10-10 18:30:00
1
Інші вірші поета
Клубок протирічч Мандрівці Даремності вир З Новим Роком
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3101
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10905