Книгоман
Тебе знову, неначе колись давно, Затягує в нурт* із несправжніх пригод. Не вперше, так звично, але все одно Затримуєш подих і робиш ривок. Життя переплетене з шелестом книг, І всі персонажі так дивно живі. Їх болі та радощі, видих і вдих Твоїми стають на годину чи дві. Допитливий погляд блукає між лиць, Змальованих поза реальних світів. Ти знатимеш їх до найменших дрібниць, А вчинки, надії й слова - поготів. В очах, що, здавалося б, ще молоді, Відлуння трьохсот сторінкових епох, Прожитих за день у словесній воді, Й привівших у бухту з ім'ям Епілог. Два кроки із хвиль... і ти знову між стін Й, з дитинства прожитих тобою, книжок, І тільки за мить, мов тобі навздогін, Прочитаний світ знов набув сторінок. *Нурт - те саме, що вир. Болотна глибінь. «Омут» в російській мові.
2020-07-13 07:43:50
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
дякую)
Відповісти
2020-07-14 08:04:56
Подобається
Rin Ottobre
Почуття всіх книгоманів описала)
Відповісти
2020-07-14 08:09:44
1
Есмеральда Еверфрі
@Rin Ottobre Рада, що це виявилося близьким не тільки мені))
Відповісти
2020-07-14 12:22:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4400
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5214