Коли дощ пробирає
Есмеральда Еверфрі
Коли дощ пробирає до нитки, Коли джинси брудні від калюж, Не дивися на мене докірно, Мого щастя, молю, не паплюж Коли вітер заплутав волосся, І від холоду пальці тремтять, Не свари, мені вперше вдалося За цей рік лицем зливу піймать. Коли сутінки впали на плечі, Заховавши мій з тінню танок, Не питай, де носив мене вечір, Хоч рюкзак мій, напевно, промок. Коли голос захрипнув від співу І довірених грому віршів, Не давай волю марному гніву, Що часом у душі твоїй тлів. Коли пісню кричу, що є сили, Коли мовчки вглядаюся в даль, Не займай, не зрізай мої крила, Якщо навіть в них видно печаль. Коли сльози ховаю від світу, Коли нишком блукаю між слів, Не втішай - хоч лише із графіту, Але шлях цей в мені не зотлів. Коли зникла з суспільних радарів, Коли ніч пролітає без сну, Не шукай більш слідів від ударів Чужих реплік. З пліч попіл струсну.
2020-11-15 09:37:29
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
NikAwerkiev
Дуже гарний вірш і його стилістичне оформлення нагадує романтичні твори. Безумовно, дуже радий, що серед російської мови знайшов українську поезію.
Відповісти
2020-11-15 10:18:34
1
Есмеральда Еверфрі
@NikAwerkiev Дякую, рада, що сподобалося)
Відповісти
2020-11-15 10:20:44
Подобається
Інші вірші поета
Легке перо змінив тепер есток Всі сентименти залишіть при вході Ми маримо Можливо шал
Інші поети
Ally San
@allysan1210
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2412
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1688