Осінній сюжет
Тепла кофта й холодна рука, Все контрастно до скрипу зубів, Я з листом відпускаю крука, І летить поряд з птахом мій спів. Темні очі та світлі слова, Хто нам скаже де правда чи фальш? Моя ніч вже віками трива, Прикриваючи творчий демарш. Горда постать і стомлені сни, Що ж, буває ще гірше в сто раз. Цей сюжет оживе восени, Без фанфар чи надмірних прикрас. Гіркий усміх, мінорна струна - Поміж пальців спливає ваш час. Вже останній акорд десь луна, Епілог же допишуть за нас. Білий аркуш і чорне крило, Всі листи повернулись назад. А можливо цього й не було - Тільки сон і простий листопад.
2020-03-23 07:39:14
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Есмеральда Еверфрі
дякую). Напевно, саме тому що щирі, вони і сумні)😅
Відповісти
2020-03-23 08:09:11
Подобається
Есмеральда Еверфрі
і тобі дякую за коментар))). Мені справді дуже приємно😊😊
Відповісти
2020-03-24 06:57:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2088
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4996