Осінній сюжет

Есмеральда Еверфрі

Тепла кофта й холодна рука, Все контрастно до скрипу зубів, Я з листом відпускаю крука, І летить поряд з птахом мій спів. Темні очі та світлі слова, Хто нам скаже де правда чи фальш? Моя ніч вже віками трива, Прикриваючи творчий демарш. Горда постать і стомлені сни, Що ж, буває ще гірше в сто раз. Цей сюжет оживе восени, Без фанфар чи надмірних прикрас. Гіркий усміх, мінорна струна - Поміж пальців спливає ваш час. Вже останній акорд десь луна, Епілог же допишуть за нас. Білий аркуш і чорне крило, Всі листи повернулись назад. А можливо цього й не було - Тільки сон і простий листопад.

2020-03-23 07:39:14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Есмеральда Еверфрі

дякую). Напевно, саме тому що щирі, вони і сумні)😅

Відповісти

2020-03-23 08:09:11

Подобається

Есмеральда Еверфрі

і тобі дякую за коментар))). Мені справді дуже приємно😊😊

Відповісти

2020-03-24 06:57:17

Подобається

Інші вірші поета

Чи чуєш? Прокинься сьогодні вранці Осінній шлях Дощовий

Інші поети

Ren

@Panda_4010

Edelweiss

@Edelweiss

Fake Illinois

@troubled

Схожі вірші

Всі

Holy

МОРГАН РЕЙ

Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.

8221

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1844