Осінній сюжет
Тепла кофта й холодна рука, Все контрастно до скрипу зубів, Я з листом відпускаю крука, І летить поряд з птахом мій спів. Темні очі та світлі слова, Хто нам скаже де правда чи фальш? Моя ніч вже віками трива, Прикриваючи творчий демарш. Горда постать і стомлені сни, Що ж, буває ще гірше в сто раз. Цей сюжет оживе восени, Без фанфар чи надмірних прикрас. Гіркий усміх, мінорна струна - Поміж пальців спливає ваш час. Вже останній акорд десь луна, Епілог же допишуть за нас. Білий аркуш і чорне крило, Всі листи повернулись назад. А можливо цього й не було - Тільки сон і простий листопад.
2020-03-23 07:39:14
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Есмеральда Еверфрі
дякую). Напевно, саме тому що щирі, вони і сумні)😅
Відповісти
2020-03-23 08:09:11
Подобається
Есмеральда Еверфрі
і тобі дякую за коментар))). Мені справді дуже приємно😊😊
Відповісти
2020-03-24 06:57:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5212
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2181