Осінній сюжет
Тепла кофта й холодна рука, Все контрастно до скрипу зубів, Я з листом відпускаю крука, І летить поряд з птахом мій спів. Темні очі та світлі слова, Хто нам скаже де правда чи фальш? Моя ніч вже віками трива, Прикриваючи творчий демарш. Горда постать і стомлені сни, Що ж, буває ще гірше в сто раз. Цей сюжет оживе восени, Без фанфар чи надмірних прикрас. Гіркий усміх, мінорна струна - Поміж пальців спливає ваш час. Вже останній акорд десь луна, Епілог же допишуть за нас. Білий аркуш і чорне крило, Всі листи повернулись назад. А можливо цього й не було - Тільки сон і простий листопад.
2020-03-23 07:39:14
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Есмеральда Еверфрі
дякую). Напевно, саме тому що щирі, вони і сумні)😅
Відповісти
2020-03-23 08:09:11
Подобається
Есмеральда Еверфрі
і тобі дякую за коментар))). Мені справді дуже приємно😊😊
Відповісти
2020-03-24 06:57:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3976
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4646