Між почорнілих і холодних стін
Між почорнілих і холодних стін, У темних коридорах, оповитих сном, Блукають ті, кого минає тлін, Коли сріблястий місяць розгляда вікно. Їм вітер переказує плітки З багатолюдних міст і сонячних земель. Пожовклі, непоховані кістки Ведуть літопис у глибинах підземель. Турнір із шахів, карт і доміно, Ще карколомні перегони на вітрах. У кубках грає Місячне Вино* З роси зірок, що мерехтить на флігелях. Їхні розмови оповив туман, А імена вже загубились між століть. Та попри холод і фантомний стан Через бійниці зрять, як змінюється світ. Лякають часом легковірний люд: Учених, підлітків і шукачів скарбів. Розігруючи черговий етюд, Відтворюють часи, коли були живі. Я в дискут з ними кидаюсь щораз, Коли без остраху до замку зазирну. В нас так багато спільних рис і фраз, Що прагнемо й секрети світу осягнуть. Єхидність і сарказм, як спільний стяг, Без них розмови в нас знебарвлені й нудні. І план майбутніх, спільних вже, звитяг Шліфуєм разом в ці осінньо-тьмяні дні. * - відсилка до пісні «Дорога сна» гурту Мельница *** Вірш для останнього туру #2П3 Дякую за співпрацю @Rin_Okita - у нас вийшов чудовий дует)).
2020-03-02 16:04:42
21
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Есмеральда Еверфрі
@Amareto щодо ритму, то тут все залежить від того, хто читає). Наголоси в деяких словах в різних частинах України ставлять по-різному))). Але це чудово, що не лише автори даного твору можуть там ритм побачити)'
Відповісти
2020-03-16 19:13:40
Подобається
Лео Лея
Цей вірш теж у Виборі редакції! 👍
Відповісти
2021-02-24 15:06:19
1
Есмеральда Еверфрі
@Лео Лея так, помітила)
Відповісти
2021-02-24 15:11:31
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1992
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8410