Так, я пúшу про осінь...
Есмеральда Еверфрі
Так, я пúшу про осінь, знову. Мов не складено віршів про неї вже три сотні раз. Ніби можу дібрати затерті слова по-новому, Не узявши з чужого ні ритму, ні рими, ні фраз. Так, неначе це перша осінь На весь світ, і усі ці тумани-грози, Листопади багряні й ранкові морози Не були ще ніколи, ніде аж досі... Пúшу, та не для слави, пéвне. Без марнотних надій на одвічний митця монумент*. Збивши ноги до крові об творчості прадідів стéрню, Все шукаю неходжений шлях поміж стоптаних вщент. Так, неначе це перший доторк До пера, а усі римування-стопи, Епіграми чуттєві, єхидні оди Не були ще ніколи - аж досі прочерк... Строфи самі складаються, досить Перевести свій погляд з екрану смартфона убік, Подих вітру відчути обличчям і листя в волоссі, На якусь мить забувши про цей оцифрований вік. Так, неначе це перший погляд На весь світ, і усі ці контакти-боти, Безперервні плей-листи й онлайн-турботи Розчинилися миттю - реальність поряд... * - мається на увазі Пушкін "Я памятник себе воздвиг нерукотворный..."
2020-09-19 08:14:53
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
хахах, гаразд)))
Відповісти
2020-09-19 08:38:46
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже гарно, хотів би я так само легко і невимушено писати, як це робите Ви
Відповісти
2020-10-03 19:23:53
1
Есмеральда Еверфрі
@Andrii Katiuzhynskyi на справді це лише здається, що легко. Буває і справді все складається само, а буває що нарис лежить рік, бо я не можу дібрати необхідних слів. Зрештою, думаю, що як і в кожній справі, швидкість і якість приходить з досвідом, тому у Вас ще все попереду 😉
Відповісти
2020-10-04 05:40:09
Подобається
Інші вірші поета
Я люблю З усіма буває... Moon Замріяний погляд
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3140
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5128