Moon
Заглядає місяць у моє вікно - Серед ночі сяє друг мій мовчазний: Хоч я маю спати вже давним-давно, Думаю про погляд тихий і сумний. І про срібну ковдру, що він постелив По усьому двору, і по всій землі. І про те, як ніжно нею він накрив, Щоб я довго спала в мирі і теплі. Що ж, добраніч, друже, повний вічних див. Ти приносиш спокій і душі моїй. Дякую я Богу, що тебе створив І послав посіять в нас святий спокій.
2018-04-29 00:08:55
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Anonim , вельми вдячна, за таку приємну оцінку мого вірша)
Відповісти
2018-04-30 13:33:32
1
Asteriya
Красиво і витончено 😳😊😻
Відповісти
2018-12-26 20:48:02
1
Есмеральда Еверфрі
@Asteriya дякую) нічна атмосфера надихає
Відповісти
2018-12-26 21:30:47
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3203
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2556