Moon
Заглядає місяць у моє вікно - Серед ночі сяє друг мій мовчазний: Хоч я маю спати вже давним-давно, Думаю про погляд тихий і сумний. І про срібну ковдру, що він постелив По усьому двору, і по всій землі. І про те, як ніжно нею він накрив, Щоб я довго спала в мирі і теплі. Що ж, добраніч, друже, повний вічних див. Ти приносиш спокій і душі моїй. Дякую я Богу, що тебе створив І послав посіять в нас святий спокій.
2018-04-29 00:08:55
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
@Anonim , вельми вдячна, за таку приємну оцінку мого вірша)
Відповісти
2018-04-30 13:33:32
1
Asteriya
Красиво і витончено 😳😊😻
Відповісти
2018-12-26 20:48:02
1
Есмеральда Еверфрі
@Asteriya дякую) нічна атмосфера надихає
Відповісти
2018-12-26 21:30:47
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2710
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3116