Дві години
Есмеральда Еверфрі
Дві години блукань між акордами тиші Чи ти знав, як душевно це може звучати? Залишити проблеми свої на узвишші, З лісом дружно про все і ніщо помовчати. Змити втому і гнів посірілою тінню, Прохолодним вогнем обсушити повіки. Безсловесно кричати у спину терпінню, Й запивати дощем сфабриковані ліки. Забувати про те, що не смієш любити, Що так звикла до гордого кремнію волі... Майже всі коренí в перепліт запустити, Присипаючи шрами там смугами солі. Опускати щити для знайомого вітру, І писати ці, вам так набридші, абзаци. Замішати думки у щерблену макітру, А сосновими голками шити форзаци. Дві години без масок, музичного фону, Без потреби тримати усе «на плаву». Тут відчую життя і присутність озону, Тут, можливо, уперше закінчу главу.
2019-10-27 11:42:00
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Nika Kov.
Дуже гарні вірші, читаю один за одним, не можу відірватись😍
Відповісти
2020-06-17 13:00:15
1
Есмеральда Еверфрі
@Nika Kov. Дякую) Мені справді приємно це чути😊
Відповісти
2020-06-17 19:40:23
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Nika Kov. Рада, що Вам подобається))
Відповісти
2020-06-17 19:40:55
Подобається
Інші вірші поета
Так легко вдавати із себе творця Мій дім Запитай у запилених книг Дозволите?
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Hayami-chan
@Zakuro_chan
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15861
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4201