Дві години

Есмеральда Еверфрі

Дві години блукань між акордами тиші Чи ти знав, як душевно це може звучати? Залишити проблеми свої на узвишші, З лісом дружно про все і ніщо помовчати. Змити втому і гнів посірілою тінню, Прохолодним вогнем обсушити повіки. Безсловесно кричати у спину терпінню, Й запивати дощем сфабриковані ліки. Забувати про те, що не смієш любити, Що так звикла до гордого кремнію волі... Майже всі коренí в перепліт запустити, Присипаючи шрами там смугами солі. Опускати щити для знайомого вітру, І писати ці, вам так набридші, абзаци. Замішати думки у щерблену макітру, А сосновими голками шити форзаци. Дві години без масок, музичного фону, Без потреби тримати усе «на плаву». Тут відчую життя і присутність озону, Тут, можливо, уперше закінчу главу.

2019-10-27 11:42:00

10

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Nika Kov.

Дуже гарні вірші, читаю один за одним, не можу відірватись😍

Відповісти

2020-06-17 13:00:15

1

Есмеральда Еверфрі

@Nika Kov. Дякую) Мені справді приємно це чути😊

Відповісти

2020-06-17 19:40:23

Подобається

Есмеральда Еверфрі

@Nika Kov. Рада, що Вам подобається))

Відповісти

2020-06-17 19:40:55

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

37

4

4334

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

42

5

1334