Так, я боюся зірватись на крик
Так, я боюся зірватись на крик,
Знову мовити слово разюче,
І нехай до такого світ звик:
Що програю йому неминуче.
Мені страшно піддатися злу,
Що шепоче до серця невпинно
Про заплáту, про помсту тому́,
Що колись ударяло так сильно.
Нас навчають з дитинства за все
Всім монетою тою ж платити,
Гордість мати, не втратить лице,
Бо сильніші лише гідні жити.
Мені лячна* картина, де монстр,
Взявши гóру над людством, над мною,
Мов черлений, безжальний зюйд-ост**,
Рознесе клич останнього бою.
Так, щоразу страшусь, що було б,
Не навчи мене Світло прощати.
Й саме цей ось фантомний озноб
Надихає, упавши, вставати.
* - те саме, що "страшна".
** - південно-східний вітер.
2021-02-21 13:24:17
9
6