Ми йшли разом
Ми йшли разом, і кожен у свій бік. Здавалося б, ось я - лиш руку простягни.
Та це ілюзія і видимість, яка, однак дає нам сили далі йти.
Що бачиш ти, він чи вона? Через який етюд чия проходить стежка у цю мить?
У мене тиша, попіл й хмарні небеса... Похмуро? Мертво? Кроку не спинить...
Яка у кого ціль? Яку ціну заплачено за карту до мети?
Чи не втрачаємо себе так заодно? Та за спиною лиш горять мости...
Горять вони і відчувати жаль, я ніби й мушу, та нема за чим:
Даремний поспіх, смертний трунок, біль - їх жар мостів перетворив у дим.
Свій кожен крок роблю на страх і ризик, не знаючи, що далі жде в пітьмі,
Та це все вибір, і ціна терпима - гірка реальність направляє в сні.
Тривожний шепіт вітру в голові доповнює ритмічний серця стук:
Мій світ помер, чужі світи підуть, і так допоки не загине звук...
2019-06-26 18:30:13
5
0