Стримати
Стримати б сльози, болем наповнені, Не відкривати їх навіть собі. Вигнати з розуму думи всі втомлені... Жаль, що для цього ми часто слабкі. Й наші гноти* тяжкі. Стримати б посміх розпачливо-сонячний, Вміти з відвагою стріти печаль. Впавши, піднятися, хай навіть боляче, Мовби пронизує мордорська** сталь. Й ти на днищі проваль. Стримати б руку з мечем загартованим, Знати безцінність людського життя. Лицарем світла незламним, нескореним Стати, допоки є серцебиття. Тут нема вороття. Стримати б слово, у відчаї мовлене, Мовчки пройти повз образу і гнів. Й кожного разу, поразками стомлений, В затишку крил Твоїх впасти без слів. Доки вкрай не зотлів. * - те саме, що "вантаж, ноша" ** - моргульські клинки назгулів.
2021-03-24 07:54:40
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Усе, що мала сказати, сказала тобі особисто. Сюди пишу лише таке: Гарно! Молодець! 👍
Відповісти
2021-03-24 12:22:18
1
Сандра Мей
Сильно!Сміливо! Хвалю! Молодець! Та все ж скажу не заслужили вони твоїх сліз, нервів і навіть злість. Вони віднині й до кінця віків ніхто та водночас зрадники.І правильно ви сказали стримати, щоб не да й Бог забити.
Відповісти
2021-07-09 20:12:52
1
Есмеральда Еверфрі
@Сандра Мей дякую, за розуміння і сміливість залишити коментар - мало хто цим переймається😉
Відповісти
2021-07-10 04:10:50
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2372