Стримати
Стримати б сльози, болем наповнені, Не відкривати їх навіть собі. Вигнати з розуму думи всі втомлені... Жаль, що для цього ми часто слабкі. Й наші гноти* тяжкі. Стримати б посміх розпачливо-сонячний, Вміти з відвагою стріти печаль. Впавши, піднятися, хай навіть боляче, Мовби пронизує мордорська** сталь. Й ти на днищі проваль. Стримати б руку з мечем загартованим, Знати безцінність людського життя. Лицарем світла незламним, нескореним Стати, допоки є серцебиття. Тут нема вороття. Стримати б слово, у відчаї мовлене, Мовчки пройти повз образу і гнів. Й кожного разу, поразками стомлений, В затишку крил Твоїх впасти без слів. Доки вкрай не зотлів. * - те саме, що "вантаж, ноша" ** - моргульські клинки назгулів.
2021-03-24 07:54:40
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Усе, що мала сказати, сказала тобі особисто. Сюди пишу лише таке: Гарно! Молодець! 👍
Відповісти
2021-03-24 12:22:18
1
Сандра Мей
Сильно!Сміливо! Хвалю! Молодець! Та все ж скажу не заслужили вони твоїх сліз, нервів і навіть злість. Вони віднині й до кінця віків ніхто та водночас зрадники.І правильно ви сказали стримати, щоб не да й Бог забити.
Відповісти
2021-07-09 20:12:52
1
Есмеральда Еверфрі
@Сандра Мей дякую, за розуміння і сміливість залишити коментар - мало хто цим переймається😉
Відповісти
2021-07-10 04:10:50
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2858
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1640