Вітер

Есмеральда Еверфрі

В моїй кімнаті розгулявся Вітер, Приніс із двору запах полину, Вніс хаос у чіткі ряди із літер, І повернув мене із надер сну. Холодний подих обіймає плечі Не ріже шкіру, тільки бадьорить. Під ним всі звичні та буденні речі Наповнює життя, і в них іскрить. Переплітає з травами волосся, Що лізе в очі, як не закрути. Все це - його свободи відголосся: Не спинять Вітру лет замкѝ, прути. В моїй кімнаті йому, звісно ж, тісно, Тож підпихає в спину, що є сил, Але тихцем, немовби ненавмисно... Осінній плащ вже майже пара крил. Із листям танець, тільки нам відомий, Що ритм його не схожий на міські. Подвійний усміх щирий, несвідомий, Коли разом стандарти рвем людські.

2020-04-05 07:47:15

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Есмеральда Еверфрі

спасибо) не знала, что еще можно поставить - то, что рисует мое воображение, невозможно найти ни на каких сайтах.

Відповісти

2020-04-05 08:25:00

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5683

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2512