Дощовий
За день вже в соте тихо плачуть хмари, Не від жалю чи щастя - просто так. В душі крихкій всі припинились чвари, І на губах життя холодний смак. Похмурий тон не викликає смутку, Холодний вітер тільки бадьорить. Години збоку тягнуть самокрутку, А серце вперше майже не щемить. Весь світ завмер, і крізь прикриті віки Його зіниці синім мерехтять. Сміються гірко почорнілі стріхи, А в даль тривожно ворони манять. Безлюдне місто стримує зітхання, Замріяно торкаючись земель. Тут мої перші виросли вагання Серед картонних стін і білих стель. Можливо завтра різко потепліє І знову стане все як завжди «норм». А на сьогодні мій екран темніє, Ховаючи в собі суспільний шторм.
2019-10-01 18:15:27
7
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619