З Новим Роком
*** (Для проекту Вдохновение Рождеством: https://www.surgebook.com/eleonora_vesta/book/vdohnovenie-rozhdestvom-proekt) *** Кінець року, та настрій мій не новорічний - Зимовий сюжет втратив блиск свій магічний. Цукерки, салати і жарти банальні, Вітання від всіх і усім тривіальні. Я втратила сенс святкування давно, І схоже чомусь на сумне це кіно: Пройшов іще рік - дописали главу. Та змінилося що ж - я тут, я живу... Ні, я не буду ходити сумна - Весела завжди і без пляшки вина. Просто сенсу не бачу радіти сильніше Коли серце благає: «Спинися... Тихіше...» Я здорова, і досі вірю в дива, А моя давня казка ще й досі трива. Але дивно стає, що нап'єтесь ви так, Що й згадати не зможете радості смак... Перше січня це ж буде, що і давнього разу, Поміняєм лиш цифру - от до фальші відразу Відчуваю, бо, знаючи це все одно Ви все нижче і нижче ідете на дно... Хоча, знаєте, мабуть забудьте цю мить, І цей вірш, що журбою моєю дзвенить. Кожен визначить сам, що робити в цей час. Я ж сказала усе...З Новим Роком всіх вас!
2018-12-31 06:30:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Оксана Галицька
Вау😍, дуже гарно!
Відповісти
2018-12-31 06:34:10
2
Есмеральда Еверфрі
Відповісти
2018-12-31 06:34:29
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1453
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840