Всесвітня гра
Хто направляв всі пера літописців? Чия фантазія під маскою Історії? Яка частина правди, де теорії? Де відповідь знайти для реалістів? Як справді все було? Що «дописали»? Яка прозоро роль у цім для нас? А був колись добра і правди час, Чи то ілюзії, що для народу склали? Триває гра... Чи в шахи, чи в театр. Для неї поле - всього лиш Земля. І не кажіть, що це - «деза» Кремля. Не вистачає лиш глядацьких шатр. Все ж ні: не видно ще того маестро, Який вважає, що керує дійством. Хоча, для нас, охоплених помостом, Важливий зміст, що виведе перо. Чи це колись скінчиться врешті-решт, Чи, може, лиш театр - відвічна доля світу? Не знаю...не готую по цім звіту, Мені все це подібне на арешт...
2019-05-03 19:39:48
3
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3323
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10970