Всесвітня гра
Есмеральда Еверфрі
Хто направляв всі пера літописців? Чия фантазія під маскою Історії? Яка частина правди, де теорії? Де відповідь знайти для реалістів? Як справді все було? Що «дописали»? Яка прозоро роль у цім для нас? А був колись добра і правди час, Чи то ілюзії, що для народу склали? Триває гра... Чи в шахи, чи в театр. Для неї поле - всього лиш Земля. І не кажіть, що це - «деза» Кремля. Не вистачає лиш глядацьких шатр. Все ж ні: не видно ще того маестро, Який вважає, що керує дійством. Хоча, для нас, охоплених помостом, Важливий зміст, що виведе перо. Чи це колись скінчиться врешті-решт, Чи, може, лиш театр - відвічна доля світу? Не знаю...не готую по цім звіту, Мені все це подібне на арешт...
2019-05-03 19:39:48
3
0
Інші вірші поета
Так, я пúшу про осінь... Fearless І кожен бореться... Енергозбереження
Інші поети
misshapen_mirror
@misshapen_mirror
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5442
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2870