Запитай у запилених книг
Есмеральда Еверфрі
Запитай у запилених книг, Хто востаннє пройшов їх стежками, І чому сторінок шелест стих, Позабувся людськими руками. Запитай у південних вітрів, Де початок твоєї неволі, Як знайти себе в тисячах снів, Якщо вибрані маски і ролі. Запитай розмальованих стін, Скільки їх поливали сльозами В час реформ, революцій і змін Ті, що правду несли під вогнями. Запитай у оголених скель, Як зустріти найкращі світанки, І чому нам звичайна свирель Все ж миліша за вичурні замки. Запитай переплутаних нот, Нащо нам філософські вагання. А, відкривши чийсь чорний блокнот, Не забудь про свої запитання.
2020-02-19 21:46:37
26
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
дякую), рада, що тобі сподобалося😉.
Відповісти
2020-02-20 06:48:05
Подобається
Інші вірші поета
Ти Міський мотив Клубок протирічч Ціна супротиву
Інші поети
somewhere
@somewhere
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4292
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1610