Романтизуй-ідеалізуй.
Міріам Міест
За вікном пошарпані будинки, Ржавіють далі дахИ ринкОвих гаражІв, А я співаю Оду їм, Ховаюсь під дощем в історії їх тіні. І стогін сосЕн і шепіт заходу, Тьмяного світла звечора узимку, Гірляндами обвішані кімнати, Шепочуть спокій. Десь світло впаде, десь тінь сховає зайве.
2022-11-21 21:50:54
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Неймовірна поезія. Страшенно романтично )
Відповісти
2023-09-03 20:05:14
1
Міріам Міест
@Н Ф 😍♥️ дякую! Ваші слова як поцілунки на серце ✨
Відповісти
2023-09-06 07:19:40
1
Н Ф
@Міріам Міест ☺️
Відповісти
2023-09-06 17:34:17
Подобається
Інші вірші поета
Індивідуальніст Контраст буття Не забувай ніколи мати Ц
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
مارِي
@MARY_HORAN15
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9144
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2049