Троянди
Обіцяй, що відшукаєш, Серед темряви мене. Моє кохання відчуєш, Я хочу лиш тебе. Твої дотики ніжні, як промені сонця, Що торкаються ніжно до тіл. І троянди, що зів'яли в осені, Ми з тобою відродимо в ніч. На полотні твого ніжного тіла, Намалюю я зоряне небо. Моя душа – твою душу так хотіла, Що щоночі від болю горіла. Перетерти цей біль, Перечекай цей дощ зі мною. Нам вистачить з тобою сил – І вільними ми станемо з тобою. Ми птахами білими полетимо, В далекі мандри. С тобою будемо удвох, Немов троянди.
2018-10-18 10:48:19
44
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Sofi Error
Твой родной язык?
Відповісти
2018-12-27 14:37:20
1
МОРГАН РЕЙ
Відповісти
2018-12-27 14:40:04
Подобається
Sofi Error
Я изучаю
Відповісти
2018-12-27 14:40:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4934
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045