Втоплене кохання
Морган Рей і Amisha Я задихаюсь в океані, В світі несправжніх почуттів. За стіною сірого туману, Ти стоїш мовчки, мовчиш. Ми мов риби кохаєм, Затаївши, що наболіло. Занадто німі, Нам недостатньо сили. Приховуючи справжні рани, Обманюєм самі себе. Забуваючи про справжнє, Про те, що в душі живе. Закриваємось самі від себе, Ти сумував, та кричав в душі. Відбиток печалі залишився на серці, Там де ти був тоді. Задихаючись в океані, Ми мовчали про свої почуття. Понівечені серця, І порожня душа. Ми залишились в самоті, Де були тільки я і ти. Кохаєш, я знаю, Обманюєш, очами кажеш люблю...
2019-02-14 14:00:12
24
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
❤️Це занадто прекрасно й чудово. Я просто в захваті😍
Відповісти
2022-10-27 17:23:58
1
МОРГАН РЕЙ
@Сандра Мей , безмежно вдячний за коментар! ❤️❤️❤️
Відповісти
2022-10-27 19:23:20
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1514