الشغب و الشغف
الشغب، الشغف و متلازمة فرط الادرينالين. شيء سيعاد احيائه او ربما سيولد من جديد، او حتي قد يكون جديد كليًا. لا أحد يعلم أن كنت ستهدم المعبد تلك المرة ام ستسجد له لكني أعلم أن النار ستنالك بكل الأحوال. أنك تسقط من السماء لا تعلم عمق الأرض، تشعر الاغاني بقوة مجددًا و تشير كالمجاذيب نحو القصائد و الكتب و كأنك لم تفقد عقلك هناك سابقًا. لا أعلم أن كنت تحترق أو تتوهج لكنك تحاول بشدة كعادتك، تمضي المشاهد الواحدة تلو الأخري فتنساك و لا تنساها و تترك قلبك بالمقاهي و بين أرصفة الطرقات. قريب جدًا من الهاوية علي بعد خطواتٍ قصار من الحافة. تكاد من فرط الخوف أن تنتزع قلبك او تغلقة، تتمني فقط حين ينتهي الأمر أن تظل صالحًا للعيش. السماء تبدأ العبث مجددًا و الأرض تفتح زراعان علي نهرٍ من الخمر، لا تعمل كيف يسير الكون فجأة بنغم أغنية و كيف ظهر للصباح من العدم معني، تلتفت للازهار بالطريق و ترسل السلام مع العصافير بزاوية النافذة. لا تعلم متي عم السلام أم أخذت الحروب هدنة، لكن أعلم أنه حين يقل الشغب سألفظك و حين ينتهي الشغف ستلفظني و ستبدأ أعراض انسحاب الأدرينالين، مجددًا مجددًا.
2020-08-14 01:07:34
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
LINA
♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Відповісти
2020-08-14 01:43:02
1
LINA
جميله ♥️♥️👏🏻
Відповісти
2020-08-14 01:43:12
1
SAM
حلو جدا 💖💖
Відповісти
2020-08-14 01:46:20
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2769
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2750