الشتاء (4)
Dan
مِن حُسن الحَظ أن الربيع قد حَل هذا العام و الأرض لم تَعد مُحتله، تذكرتكَ اليوم بالرداء الأسود فالمرآه و مِن رائحة زهور البنفسج و دُخان السجائر و حين مَررت بمقعدنا المُفضل بالحَديقة و قد عادت الحَياة لها حَتي أن العصافير قد عَمرت عشًا جديدًا هناك، ابتسمت و قد نالني الرِضا عَن الكون لبضع لحظَات و رحتُ ابتسم للمارة بدون سَبب و ارسل اعتذاري لكل الازهار المَقطوفة علي الأرض حتَي أني قد شَكرت الشمس كونها بذلكَ البريق و الدِفء. رَحلت و قد انتشيت تمامًا صَحيح أن آثار الثمالة لاتزال تَعصف بي بين الحِين و الآخر لكِن علي الأقل أعلم أن السِحر لم يَعد بنفس مَفعوله السابق فعَصي السَاحر كانت أكاذيب منمقة اختفت أمام الحَقيقة الأولي، أظن اني قَد دفنته في الحَنين فحتي حِين عَاد لم يَعد مُطلقًا. مُتأخر كعَادته وَصل حين تَنازلت عن الشَغف و حين يَبُس الوَرد بيننا و حين تَوقفت عن انتظاره.
2020-07-23 19:35:16
25
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
چِينَا
جمااااال 🥺💖💖💖
Відповісти
2020-07-23 19:37:57
Подобається
ديتولة.
لمستني جامد.
Відповісти
2020-07-23 19:44:18
Подобається
خَـمـسـة
اي القمر ده ❤
Відповісти
2020-07-23 19:52:12
Подобається
Інші вірші поета
الخريف (1) شمع ايكاروس الاشياء الحزينة بَين يداي
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
972
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1494