قبل الشَمس
Dan
اخر كام دقيقة قبل الشمس ما بتطلع لأول شمس من مدة بعد ما طالنا هجر النوم بعد ما كسرنا أخر وعد و بعد ما طالنا سهم البعد و بعنا الود من غير لوم و بطلنا نحس الورد و اخر رد مع طول الكلام سمعته سكوت تفتكر دي المرة الكام اللي فيها هنموت زي السما و الأرض في طول الفرقة متقاربين بيجمعهم طول الصمت و تحييهم مسافة البعد و نغيب مهما نغيب نهايتنا مكتوبة نموت و لبعضنا حاضنين! شايلين في قلبنا كتير و الهجر لغيرنا ميحلاش و عمرنا ما ندمنا عالحجات اللي محكنهاش و إن يمكن طبعي صعب ملول و فية قسوة بس مهما ساء الجو فبعرف أكون للسفن مرسي و ايدي زي ما بتشد فبترخي ، و كل رهان راهنته عليا طلع خسران و ألواني متقاربة متلونش وشوش كتير ، و اشباهي قليلين نهوي السكوت و نلعنه و مهما كبرنا فحنا لسه صغيرين نحب موسيقي الأفلام المُهمَلة و نضور علي تفاصيل بين السطور و كل كلمة لينا مبتتنساش و كل حديث في عقلنا مسطور و مشاعرنا عقيدة و عقدة و إخلاصنا دهب خام ، ميتغيرش لأخر كام دقيقة قبل طلوع الشمس ، هي الشمس مبتفكرش؟ هي الشمس مبتحبش هدوء الليل مبتخلفش في المواعيد ، مبتلنش لرجاء أخر ضوء لنجم بعيد؟ و لأخر حبينا لأمتي ؟ من غير كلام افلام من غير معاندة يا اسوء عقل متقفلب ساخر إن قلت حبينا اكون كداب ، يمكن عشان انا قطب نافر يكرة ياخد الملل مسار يكرة الجري فالتيار فانا عمري محبيت للآخر
2020-07-22 19:33:12
13
0
Інші вірші поета
الخريف (1) النَرجِس.. تقريبًا قيد انملي الشتاء (4)
Інші поети
GRAFO
@grafo
bas_mala
@bas_mala
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2501
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2059